Під загальною поживністю розуміють суму первинних поживних речовин корму - протеїну, вуглеводів, жирів. За одиницю оцінки поживності німецьким вченим Про. Кельнером був запропонований 1 кг переварюємо крохмалю (крохмальний еквівалент). Але вже з 1922 р. вчені Радянського Союзу під керівництвом професора Є. А. Богданова розробили більш реальну оцінку загальної поживності, виражену в кормових одиницях (к. од.), що дорівнює поживності 1 кг вівса (0,6 кг крохмального еквівалента). Ця одиниця і лягла в основу оцінки загальної поживності кормів. Поживність інших кормів співвідносили з поживністю цього виду корму. Відповідно до прийнятої оцінки в 1 кг зерна кукурудзи міститься 1,34 к.од., ячменю - 1,13, гороху - 1,14, пшениці -
1,06, картоплі - 0,31, трави люцерни - 0,19 к.од. і т. д.
Поживну цінність встановлюють за допомогою енергетичної оцінки. До останнього часу одиницею виміру енергетичної поживності кормів вважалося калорії і кілокалорії. Потім перейшли на єдину Міжнародну Систему (СІ) вимірювання енергії - джоуль. Одна калорія відповідає 4,1868 Дж, округлено - 4,19. Але величина джоуля занадто мала, в практиці більше застосовують величину кілоджоулів (кДж), що відповідає одній тисячі джоулів, або мегаджоуль (МДж), рівний тисячі кДж.
Однак в організмі тварини використовується не вся енергія. Частина її виділяється разом з неперетравлиними залишками корму, з сечею. Різниця між валовою енергією корму та енергією невикористаної в організмі, в зоотехніці іменують обмінної енергією. Це та енергія, яка витрачається на підтримку температурного режиму, перетравлення корму, м'язову роботу, на освіту м'язової тканини, шкірного покриву, і т.д.
Показник обмінної енергії, як і к. од. - один з членів оцінки поживності корму і потреби в ньому організму в залежності від періоду року, фізіологічного стану організму (сукрольність, линька, лактація, зростання, відгодівля, і т. д.).
Іншим життєво важливим показником оцінки поживності кормів і потреби організму тварини є сирий протеїн, під яким розуміють суму всіх азотовмісних речовин у кормі, в тому числі і білка. Протеїни різних кормів не однакові за своєю біологічною цінності. Вона визначається наявністю його складових - амінокислот. В даний час виділено і вивчено понад 40 амінокислот, з них 10 видів незамінних, тобто таких, які не синтезуються в організмі і повинні надходити з кормами. Але жоден з кормів не є ідеальним за наявністю і співвідношенню амінокислотного складу. Повноцінними за протеїном вважаються корми тваринного походження (рибна, м'ясо-кісткове, кров'яне борошно, молочні продукти).
Повноцінності білкової частини раціону можна досягти набором різноманітних кормів. З мінеральних речовин для кроликів найбільш важливе значення мають кальцій, фосфор, натрій. Вони і враховуються при визначенні норм годівлі та складанні раціону.
З вітамінів кролики найбільш чутливі до нестачі вітаміну А. У кормах він міститься у вигляді провітаміну А - каротину, по ньому і ведуть нормування.